1. Павел, та Сильван, та Тимотей до церков Солунських.у Бозї Отцї і Господї Ісусї Христї: Благодать вам і мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
2. Дякуємо Богові всякого часу за всїх вас, роблячи спомин про вас у молитвах наших,
3. без перестану згадуючи ваше діло віри, і працю любови, і терпіннє уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,
4. знаючи, браттє Богові любе, вибраннє ваше.
5. Бо благовістє наше не було до вас у слові тілько, а і в силї, і в Дусі сьвятому, і в великій певнотї, яко ж і знаєте, які ми були між вами задля вас.
6. І ви стали послїдувателями нашими і Господнїми, прийнявши слово в великому горю з радощами Духа сьвятого,
7. так що ви стали ся взором усім віруючим у Македониї і Ахаї.
8. Од вас бо промчало ся слово Господнє не тілько в Македониї і Ахаї, та й у всяке місце віра ваша в Бога пройшла, так що не треба нам що й казати.
9. Вони бо самі про нас звіщають, який вхід мали ми до вас і як ви обернулись до Бога од ідолів, служити Богу живому і правдивому,
10. і ждати Сина Його з небес, котрого воскресив з мертвих, Ісуса, збавляючого нас від наступаючого гнїва.
1. Самі бо знаєте, браттє, про вхід наш між вас, що не марно він став ся;
2. нї, пострадавши перед тим і дознавши зневаги, як знаєте, в Филипах, зосьмілились ми в Бозї нашому глаголати до вас благовістє Боже з великою боротьбою.
3. Утїшеннє бо наше (було) не від лукавства, анї від нечистоти, анї в підступі,
4. а яко ж ми вибрані від Бога, щоб повірити нам благовістє, так ми й глаголемо, не як ті, що людям догоджують, а Богу, що розвідує серця наші.
5. Школи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок.
6. Не шукали ми нї від людей слави, нї од вас, нї од инших, можучи в повазї бути, яко Христові апостоли.
7. Нї, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє дїток своїх,
8. оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю, передати вам не тілько благовісте Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі.
9. Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.
10. Ви сьвідки і Бог, як преподобне, і праведно, і непорочне ми обертались між вами віруючими,
11. яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали, і сьвідкували;
12. щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу.
13. Того ж то й дякуємо Богові без перестану, що ви, прийнявши слово проповідї Божої від нас, прийняли не яко слово чоловіче, а (яко ж справдї є,) слово Боже, котре й орудує в вас віруючих.
14. Ви бо, браттє, стали послїдувателями церквам Божим, що в Юдеї в Христї Ісусї, тим що й ви пострадали від своїх земляків, як і вони від Жидів,
15. що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і нас вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні,
16. що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець кнїв (Божий).
17. Ми ж, браттє, осиротівши без вас на час-годину, лицем, а не сердцем, ще більш старались з великим бажаннєм бачити лице ваше.
18. Тимже хотїли ми йти до вас, я таки Павел раз і вдруге, та й заборонив нам сатана.
19. Яка бо нам надїя, або радість, або вінець похвали? чи й не ви ж перед Господом нашим Ісусом Христом у приході Його?
20. Ви бо слава наша і радість.
1. Тим же вже, не стерпівши, зволили ми зостати ся самим в Атинах,
2. і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втішити вас у вірі вашій,
3. щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено.
4. Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте.
5. Того. ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш.
6. Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас,
7. тим то втішились ми, браттє, вами у всякому горю, і нужді нашій, вашою вірою:
8. бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господі.
9. Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим,
10. ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої?
11. Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай направить путь наш до вас.
12. Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всіх, яко ж і ми до вас,
13. щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа наглого Ісуса Хриота з усіма сьвятими Його.
1. Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господі Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобав вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували.
2. Бо знаєте, які заповіді дали ми вам Господом Ісусом.
3. Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду,
4. щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостЇ і честі,
5. не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога;
6. щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували.
7. Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.
8. Тимже, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого.
9. Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.
10. І справді ви так чините всїм братам по всій Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,
11. і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам,
12. щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не ввали нужди нї в чому.
13. Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надії.
14. Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.
15. Се бо дам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.
16. Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;
17. потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господові на воздух, і так завсїди з Господем будемо.
18. Тим же втішайте .один одного словами сими.
1. Про часи ж і пори, браттє, не треба вам писати.
2. Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.
3. Бо, як ховорити муть: "Упокій і безпечність", тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.
4. Ви ж, браттє, не в темряві, щов той день як злодій, захопив вас.
5. Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.
6. Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.
7. Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся.
8. Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і (надівши) шолом надїї на спасенне.
9. Бо не призначив нас Бог на гнїв, а на одержаннє спасення, через Господа нашого Ісуса Христа,
10. що вмер за нас, щоб, чи то пильнуємо, чи то спимо, укупі з Ним жили.
11. Того ж то втїшайте один одного і збудовуйте один одного, яко ж і робите.
12. Благаємо ж вас, браттє, знайте тих, которі працюють між вами, і старшинують над вами в Господї, і навчають вас,
13. і поважайте їх вельми високо в любові за діло їх. Живіть мирно між собою.
14. Благаємо ж вас, браттє, урозумлюйте непорядних, утішайте малодушних, піддержуйте немочних, довго терпіть усім.
15. Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного, і для всіх.
16. Всякого часу радуйтесь.
17. Без перестану молїтесь.
18. За все дякуйте: така бо воля Божа в Христї Ісусї про вас.
19. Духа не вгашуйте.
20. Пророцтвами не гордуйте.
21. Всього досліджуйте; доброго держітесь.
22. Од усякого виду лихого вдержуйтесь.
23. Сам же Бог упокою нехай осьвятить вас зовсім, і ввесь ваш дух, і душа, і тіло нехай збережеть ся непорочне у прихід Господа нашого Іеуса Христа.
24. Вірен, Хто покликав вас. Він і зробить (се).
25. Браттє, молїте ся за нас.
26. Витайте все браттє цїлуваннем сьвятим.
27. Заклинаю вас Господом, прочитати посланнє се перед усїм браттем.
28. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь.