1. Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, до сьвятих у Єфесї і до вірних у Христї Ісусї:
2. Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
3. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословеннєм духовним на небесах у Христї,
4. яко ж вибрав нас у Йому перед оснуваннєм сьвіта, щоб бути нам сьвятим і непорочним перед Ним у любови,
5. наперед призначивши нас на всиновленнє собі через Ісуса Христа, по благоволенню хотїння свого,
6. на похвалу славної благодати своєї, котрою обдарував нас в своїм Улюбленім,
7. в котрому маємо збавленнє кровю Його й оставленнє гріхів по багацтву благодати Його,
8. котру намножив нам у всякій премудрості і розумі,
9. обявивши нам тайну волі своєї по благоволенню своєму, котру перше постановив у собі,
10. щоб у порядкуванню сповнення времен зібрати все в Христї, те, що на небесах, і те, що на землї,
11. у тому, в котрому й ми наслїдниками зробили ся, бувши наперед призначені по задуму Того, хто чинить усе по раді волї своєї,
12. щоб ми, котрі перше вповали на Христа, були на хваленнє слави Його;
13. і в котрому й ви (впевнились), почувши слово правди, благовістє спасення вашого, і в котрого увірувавши, ви запечатані Духом обітування сьвятим,
14. котрий єсть задаток наслїддя нашого на викуп придбаного, в похвалу слави Його.
15. Того й я, чувши про вашу віру в Господа Ісуса і любов до всїх сьвятих,
16. не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх,
17. щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познаннє Його,
18. просьвічені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, що за впованнє поклику Його, і що за багацтво славного наслїддя Його в сьвятих,
19. і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі вируємо, по дїйству превеликої потуги Його,
20. котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,
21. вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,
22. і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усім у церкві,
23. котра єсть тіло Його, повня Того, хто сповняв все у всьому.
1. І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,
2. в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,
3. між котрими й ми всі жили колись у хотінню тіла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дітьми гнїва, як і инші.
4. Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас,
5. і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),
6. і воскресив з Ним, і дав нам сидіти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,
7. щоб показав у віках грядущих безмірне багацтво благодати своєї благостю до нас через Ісуса Христа.
8. Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар;
9. не від дїл, щоб нїхто не хвалив ся.
10. Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.
11. Тим же споминайте, що ви (були) колись погане в тїлї, звані необрізаннєм від рекомого обрізання у плотї, рукотвореного;
12. що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надії і безбожні в сьвітї.
13. Тепер же в Христї Ісусї ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою.
14. Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стіну;
15. вражду тілом своїм, закон заповідей наукою обернув у ніщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,
16. і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;
17. і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,
18. тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця.
19. Тим-же оце вже ви більш не чужі і захожі, а товариші сьвятим і домашні Божі;
20. збудовані на підвалиш апостолів і пророків, а угловий (камінь) сам Ісус Христос;
21. на котрому вся будівля, докупи споєна, росте в церкву сьвяту в Господї.
22. На Ньому й ви вбудовуєтесь на оселю Божу Духом.
1. Того ради й я, Павел, - вязник Ісус-Христів за вас поган.
2. Коли ви чували про служеннє благодати Божої, даної менї між вами,
3. що одкриттєм обявилась менї тайна (яко ж перше я написав коротко,
4. з того можете, читаючи, зрозуміти розум мій у тайнї Христовій),
5. котра в инших родах не обявилась синам чоловічим, яко ж тепер одкрилась сьвятим Його апостолам і пророкам Духом,
6. що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовісте,
7. котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.
8. Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,
9. і з'ясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом,
10. щоб обявилась тепер князївствам і силам на небесах через церкву усяка премудрість Божа,
11. по вічньому постановленню, котре зробив у Христї Ісусї, Господї нашому,
12. в котрому маємо сьміливість і приступ у надїї через віру Його.
13. Тимже благаю вас не смутитись горем моїм про вас, котре єсть слава ваша.
14. Того ж то приклоняю колїна мої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа,
15. від котрого всяке отцївство на небесах і на землі зветь ся,
16. щоб дав вам по багацтву слави своєї утвердитись силою через Духа Його у нутряному чоловіку,
17. щоб Христос вселив ся вірою в серця ваші, щоб ви, закоренившись і оснувавшись у любови,
18. могли зрозуміти з усїма сьвятими, що таке ширина, й довжина, й глибина, й висота,
19. і зрозуміти любов Христову, що перевисшує (всякий) розум, щоб сповнились усякою повнею Божою.
20. Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас.
21. Тому слава в церкві в Христї Ісусї по всї роди на віки вічні. Амінь.
1. Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,
2. з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпіливостю, терплячи один одного в любови,
3. стараючись держати единеннє духа в мирному союзї.
4. Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;
5. один Господь, одна віра, одно хрещеннє,
6. один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.
7. Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
8. Тимже глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.
9. (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?
10. Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)
11. І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,
12. на звершенне сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,
13. доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,
14. щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
15. а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
16. котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуванне самого себе в любові.
17. Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
18. оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
19. Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
20. Ви ж не так познали Христа:
21. коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що истина в Ісусї,
22. щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
23. а обновлятись духом ума вашого,
24. та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
25. Тим-же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
26. Гнівайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
27. Анї давайте місця дияволу.
28. Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
29. Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
30. І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
31. Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.
32. Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
1. Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,
2. і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.
3. Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуеть ся між вами, як подобає сьвятим,
4. нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобне; а лучче дякуваннє.
5. Се бо знайте, що нї один блудник, або нечистий, або зажерливий, котрий єсть ідолослужитель, не має наслїддя в царстві Христа і Бога.
6. Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.
7. Не бувайте ж спільниками їх.
8. Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:
9. (бо овощ духа - у всякій добрості і праведностї і правдї,)
10. доповняючись, що єсть угодне Богові.
11. І не приставайте до неплідних дїл тьми, а лучче ж винуйте їх.
12. Що бо дїєть ся потай у них, соромно й казати.
13. Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляеть ся; все бо виявлене єсть сьвітло.
14. Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.
15. Гледїть же, як би вам огляди о ходити, не яко немудрі, а яко мудрі,
16. викуплюючи час, бо дні лихі. '
17. Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля.
18. І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом,
19. бесідуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві,
20. дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві,
21. корючись один одному в страху Божім.
22. Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,
23. тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тіла.
24. А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
25. Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,
26. щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,
27. щоб поставити її перед собою славною церквою, що не мав скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.
28. Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.
29. Нїхто бо ще. ніколи тіла свого не зненавидів, а годує, і грів його, яко ж і Господь церкву;
30. тим що ми члени тіла Його, від тіла Його і від костей Його.
31. Того-то покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть у двох одно тіло.
32. Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.
33. Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.
1. Дїти, слухайте, своїх родителїв у Господі, се бо по правді.
2. Поважай батька твого і матїр: се перва заповідь із обітуваннем:
3. щоб добре тобі було і був ти довголїтен на землї.
4. І ви, батьки, не роздразнюйте дітей своїх, а зрощуйте їх у науці і на-поминанню Господньому.
5. Слуги, слухайте панів по тілу з страхом і трепетом, у простоті серця вашого, яко ж і Христа,
6. не перед очима тільки служачи, яко чоловікоугодники, а яко слуги Христові, чинячи волю Божу од душі,
7. з охотою служачи, як Господу, а не як людям,
8. знаючи, що кожен, хто зробить що добре, прийме те від Господа, чи то невільник, чи вільний.
9. І ви, пани, робіть те ж саме їм, попускаючи їм грізьбу, знаючи, що й вам самим і їм єсть Пан на небесах, і вважання на лице нема в Него.
10. На останок, браттє моє, кріпіть ся в Господї і в потузї сили Його.
11. Одягнїть ся у всю зброю Божу, щоб змогли ви стояти проти хитрощів дияволських.
12. Бо наша боротьба не з тілом і кровю, а з князівствами, і з властями і з миродержителями тьми віка сього, з піднебесними духами злоби.
13. Того-то прийміть усю зброю Божу, щоб змогли встояти в день лютий і, все зробивши, стояти.
14. Стійте ж оце, підперезавши поясницї ваші правдою і одягнувшись у броню (панцир) праведности,
15. і обувши ноги в готовість благовіствування миру,
16. над усе ж узявши щит віри, котрим вдолїєте всі розпалені стріли лукавого вгасити;
17. і шолом спасення візьміть і меч. духовний, котрий єсть слово Боже.
18. Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих,
19. і за мене, щоб мені дано слово на відкривавше уст моїх, щоб сьміливо обявляти тайну благовістя;
20. Його ж я й посел у кайданах, щоб у ньому був сьміливий, яко же подобав мені глаголати.
21. А щоб і ви знали про мене, що я роблю, усе скаже вам Тихик, любий брат і вірний слуга в Господі,
22. котрого я й послав до вас, щоб ви знали про наші справи, і щоб він утішив серця ваші.
23. Мир браттю і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
24. Благодать з усіма, хто любить. Господа нашого Ісуса Христа в незотлїнню. Амінь.