♠♣♥♦
Мотиви обурливого опоганення і хули на святий Хрест свідомими хрес-тоненависниками і хресто-борцами можна легко з'ясувати. Але коли бачимо християн, втягнутих у цю мерзенну справу, тим більше мовчати не можна, бо за словами святителя Василія Великого "мовчанням зраджується Бог"!
Так звані "гральні карти", які, на жаль, є у багатьох оселях, - це знаряддя для бісоспілкування, за допомогою якого людина неодмінно входить у контакт із демонами - ворогами Бога. Усі чотири картярські "масті" символізують не що інше, як хрест Христа разом з іншими священними предметами, так само шанованими у християн: списом, губкою і цвяхами, тобто все те, що було знаряддям страждань і смерті Спасителя.
У карти в нас грають скрізь. Але мало хто знає, яку згубну силу мають вони для душі людини.
Захоплення картами розвиває жагуче бажання переваги над суперниками і сприяє розвитку гордині.
У випадку поразки гравець роздратовується, впадає у гнів і навіть лють, або зневіру, розпач, самогубство. Часто карточні ігри закінчуються обманом, бійками, втратою власності, вбивством.
Карти розбещують душу людини, і тому вони є улюбленим заняттям чаклунів, шулерів, ворожок, злодіїв, п'яниць... А для християн вони становлять особливу небезпеку, тому що позбавляють життя вічного.
У чому ж убивча сила карт?
Гральні карти були створені темними силами як блюзнірська хула на хресні страждання Господа нашого Іісуса Христа.
Карточні масті означають: хрест, на якому був розіп'ятий Спаситель, спис, яким Він був поранений, губку, піднесену Йому з оцтом, і чотиригранні цвяхи, якими Спаситель був прибитий до хреста.
І по неуцтву багато людей, перекидаючись "у дурня", дозволяють собі хулити Господа, беручи, приміром, карту з зображенням хреста "трилисника", тобто хреста Іісуса, якому поклоняється півсвіту, і, шпурляючи її зневажливо зі словами (прости, Господи!) "трефу", що в перекладі з єврейського означає "кепський" або "погань"! Але мало того, ці сміливці, що загралися в самогубство, виходить, вірять у те, що хрест цей "б'ється" якою-небудь паршивою "козирною шісткою", зовсім не відаючи, що "козир" і "кошер" пишеться, наприклад по-латинськи, однаково.
Давно слід було б прояснити справжні правила всіх карточних ігор, при яких "у дурнях" залишаються всі гравці: вони полягають у тому, що ритуальні жертвоприношення, по-єврейськи називані талмудистами "кошерними" (тобто "чистими"), нібито мають силу над Животворящим Хрестом!
Якщо знати про те, що гральні карти неможливо використовувати в інших цілях, крім опоганення християнських святинь на радість бісам, то стане цілком зрозуміла роль карт і в "ворожіннях" - цьому бридкому пошуці бісівських одкровень. Чи треба в зв'язку з цим доводити, що усякий, хто торкнеться колоди карт і щиро не покається на сповіді в гріхах богохульства і блюзнірства, має гарантовану прописку в пеклі?
Отже, якщо "трефи" - це хула картярів на спеціально для цього зображувані хрести, які вони так і називають, то що ж тоді означають - "віні", "черви" і "бубни"? Не станемо витрачати сили на переклад і цих лайливих слів на українську мову, але краще відкриємо Новий Завіт для пролиття на бісове плем'я нестерпного для них Світла Божого.
Карточна масть "віні", або інакше, "піки", хулить євангельський спис (піку), тобто спис святого мученика Лонгина Сотника. Як пророкував про Своє поранення Господь, вустами пророка Захарія, що "воззрят на Того, Якого простромили" (12; 10), так і сталося: "один з воїнів (Лонгин) списом простромив Йому ребра"(Ін. 19,34).
Карточна масть "черви" хулить євангельську губку на тростині. Як попереджав про Своє отруєння Христос, вустами царепророка Давида, що воїни "дал" (Пс. 68,22), так і збулося: "один з ннх взяв губку, намочив оцтом і настромивши на тростину давав Йому пити" (Мф. 27,48).
Карточна масть "бубни" хулить євангельські куті чотиригранні зазубрені цвяхи, якими були прибиті руки і ноги Спасителя до дерева Хреста. Як пророкував Господь про своє розп'яття, вустами псалмоспівця Давида, що "простромили руки Мої і ноги Мої" (Пс. 22, 17), так і сталося: Апостол Хома, що сказав "якщо не побачу на
На руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю"Ін. 20, 25), "повірив, тому що побачив Мене" (Ін. 20, 29); і Апостол Петро, звертаючись до одноплемінників, свідчив: "мужі ізраїльські - говорив він, - Ісуса Назорея (...) ви взяли і, пригвоздивши (до хреста) руками (римлян) беззаконних, убили; але Бог воскресив Його" (Діян. 2, 22, 24).
Розп'ятий із Христом нерозкаяний розбійник, подібно до нинішніх картярів, хулив хресні страждання Сина Божого і через уперту нерозкаяність назавжди відправився в преісподню; а розбійник розсудливий, подаючи усім приклад, покаявся на хресті і тим успадковував вічне життя з Богом. Тому будемо пам'ятати твердо, що для нас, християн, не може бути ніякого іншого предмета сподівань і надій, ніякої іншої опори в житті, ніякого іншого об'єднуючого і надихаючого нас знамення, окрім єдиного спасительного знамення непереможного Хреста Господнього!
Отже, християнин, що грає або зберігає в себе карти (а також користується послугами інших за допомогою карт), стає ганьбителем хресних страждань Господа й готовить собі місце в пеклі з дияволом і всіма його слугами.
Тим, хто согрішив грою в карти, слід покаятись на сповіді, щоб разом з вірними співати:
Господи, зброя на диявола Хрест Твій дав еси нам. Тріпотить бо і трясеться, не сміючи взирати на силу Його, Яко бо мертвия восставляєт і смерть скасуй. Цього заради покланяємся похованню Твоєму і повстанню!
Сторінками Почаївського листка