Справжній воїн, зазнавши до себе несправедливості, намагається залишитися сам, щоб ніхто не бачив, як він страждає. Це і добре, і погано.
Бо одна справа - надати можливість своєму серцю самому залікувати нанесені йому рани. Зовсім інше - провести в глибоких роздумах цілий день, боячись виказати перед іншими слабкість.
Бо біля кожного з нас дихає ангел і демон, а голоси їх бувають нерозрізнимі. І коли ти опиняєшся у важкому становищі, демон часто підтримує ту розмову, яку ми ведемо самі з собою, бо він намагається показати нам, які ми беззахисні і слабкі. А Ангел примушує нас роздумувати про наші вчинки, і йому інколи потрібні чиї-небудь вуста, щоб висловитись. Справжній воїн вміє зберегти рівновагу між самотністю і ближніми.
П. Куельо