Підлітки і секти

(За матеріалами доповіді Бедило М.М. на міжнародній коференції, присвяченій проблемам сім'ї)

Ось уже на протязі кількох номерів нашої газети "Церква і молодь" ми знайомимо читачів з методами впливу на свідомість людей у сектах. Продовжуючи тему, у цій статті будемо розглядати типові методи вербування молоді підліткового віку, якими користуються керівники культових груп та організацій та можливі способи протидії їм.

Як відомо, звичайне сімейне життя не можливе без конфліктів і кризових періодів. Споконвічний конфлікт "батьків і дітей" особливо загострюється з переходом дитини в підлітковий вік. Молодій людині здається, що її не розуміють у родині, особливо, якщо батьки не розділяють її смаків, життєвої позиції і духовних інтересів. Починається пошук "людей на стороні", що змогли б зрозуміти підлітка, надати підтримку, чи просто похвалити. Саме в цей час багатократно зростає небезпека попадання дитини у тоталітарну секту.

Ввійти в секту підлітку дуже легко. Його зустрічають з неймовірною радістю, створюючи ілюзію цілком безпечного і доброзичливого середовища. Така методика зветься фахівцями «методом бомбардування любов'ю". Завоювавши довіру підлітка, секта починає обробляти його свідомість. При цьому однією з головних цілей є ізоляція людини від близького йому оточення, соціально значних людей, здатних вплинути на його переконання. Саме такими людьми є рідні підлітка, тому перший удар наноситься по сім’ї. Члени культу намагаються замінити собою членів родини. Для людини створюють такі умови, що він змушений заремінити рідних братів і сестер на "духовних" із секти, батька і матір на духовних наставників. У результаті дитина перестає сприймати батьків як соціально значних людей, більш того (і не без допомоги секти), вона бачить у них причини своїх бід і здатна виявляти агресію, робити аморальні вчинки. Батьки, не у змозі пояснити собі причини настільки швидких змін особистості дитини і тому своїми діями можуть лише збільшити конфлікт. Відчуття образи за вчинок  сина чи дочки, обвинувачення в невдячності, лише збільшує пропасть відчуження, посилює загрозу відходу підлітка з родини в секту.

У спілкуванні з дитиною треба намагатись уникати конфронтації, не критикувати відвідувану групу та її членів. Критика культу приведе до миттєвих негативних реакцій. Справа в тому, що особистість підлітка, який довгий час пребуває в секті, піддається значній трансформації, що виражається у невротичному та неадекватному реагуванні на будь-яку негативну інформацію про секту. Вона активно витісняється зі свідомості. Якщо підліток буде робити вчинки, що виходять за етичні норми, варто набратися мужності і спокійно переносити подібну поведінку. Слід розуміти, що усе це відбувається через глибокий внутріособистісний конфлікт. Варто проводити більше часу з дитиною і частіше розмовляти з ним, як з дорослою людиною. Можна також демонструвати підлітку інтерес до його культової діяльності і навіть попросити дозволу якось відвідати організацію разом із ним. Це збільшить його довіру до батьків і зменшить напруженість у відносинах, а поглиблене знайомство з групою, подасть усвідомлення того, які підходи варто використовувати у спілкуванні з дитиною.

Однак не слід думати, що навіть такий вид спілкування приведе до того, що підліток, цілком залежний від групи й емоційно включений у її діяльність піде із секти. Без допомоги фахівців вирвати особистість з культу не нанесши значних травм її психічному здоров'ю практично неможливо. Тому, варто звернутися до досвідчених священиків за порадою та молитвою та до спеціалістів-психологів за консультацією. Після цього треба домовитися з підлітком про те, що він виділить частину свого часу (не менше 3 днів) і проведе її з батьками, стурбованими його відвідуванням групи. Якщо дитина дуже злякано реагує на "чужих" людей, не слід відразу розкривати свої наміри. Єдиний ефективний  варіант – це абсолютна ізоляція підлітка від секти на час роботи з фахівцями. Для цього дитину можна вивезти за місто, або на певний час змінити її місце проживання. Готуватися до такого заходу треба грунтовно, прораховуючи всі можливі варіанти, ретельно досліджуючи всі аспекти, усуваючи навіть тінь можливості помилок. Треба мати на увазі, що величезний обсяг проробленої роботи не обов’язково дасть ефективний результат відразу, тому варто запастися терпінням і мужністю. Важливо боротися за свою дитину до кінця, але, при цьому не забувати про її психологічне здоров'я, звертати увагу на емоційний стан, орієнтуватися на її потреби. Навіть якщо проведені заходи дадуть швидкий позитивний результат, батькам потрібно ще буде прикладати певні й немалі зусилля, щоб його закріпити: приділяти підлітку багато часу, шукати альтернативні заняття його колишньому відвідуванню секти. Варто намагатися ізолювати його від контактів з членами секти. Найкраще  у такому разі - виїхати на певний період кудись на відпочинок і цілком присвятити себе дитині. І, звичайно, ніколи не забувати про молитовне єднання з Богом.

Статтю готував
Роман Холонівський, м.Львів