Шановні читачі!
Редакція газети відкриває рубрику "Запитуйте-відповідаємо". Просимо читачів надсилати на адресу редакції запитання, на які будемо намагатися дати відповіді на сторінках газети. Сьогодні відповіді на запитання дає Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир.

........................................................................................................

• Невже наша молитва може допомогти померлим?
........................................................................................................
По-перше, у Бога немає мертвих, для нього усі живі. І Господь не казав, що ближнього треба любити лише тоді, коли він з нами на землі. Зі Святого Письма нам відомо, що немає можливості каяття після смерті, і тому ті, що відходять до Господа, мають потребу у допомозі, і наш святий обов’язок молитися за спокій душ наших рідних та близьких, та прощення їм гріхів. Про те, що така молитва дієва, ми маємо свідчення у Святому Письмі, у житіях святих, церковній історії та з власного досвіду багатьох церковних людей. Ми щодня особисто молимся за упокій душ наших ближніх, але соборна молитва має особливу силу, бо є молитвою всієї Церкви. А Господь каже, що „якщо двоє з вас погодяться на землі просити про всяке діло, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого Небесного” (Мф. 18, 19). Тому і встановлені в Церкві, окрім особистих молитв, ще й такі поминальні дні, як Вселенська батьківська поминальна субота.

........................................................................................................

• Невже померлим необхідні продукти?
.......................................................................................................
Дійсно, померлі не мають потреби у продуктах харчування. Але вони мають потребу у нашій молитві та милостині за них. Такою милостинею і є ті продукти, котрі ми приносимо на панахиду та гроші, які ми роздаємо жебракам. У підтвердження цього ми маємо багато повчальних прикладів житій святих. Так серед повчань „Прологу” ми читаємо, що ігуменія Афанасія заповідала сестрам свого монастиря робити трапезу для жебраків та нужденних протягом 40 днів після власної смерті. Але сестри не послухали повеління. Тоді свята у супроводі двох ангелів сама з’явилася уві сні декільком сестрам і сказала: „Невже не знаєте ви, що милостиня та молитви священиків умилостивляють Бога. Якщо душі спочилих грішні, то завдяки цьому Господь прощає їм гріхи. А якщо душі чисті від гріхів, то благодійність служить для спасіння душ благодійників”. Тож і нам доречно прислухатися до цих слів та поминати, тобто пам’ятати, згадувати спочилих у своїх молитвах та творити за них милостиню.

........................................................................................................

• Як правильно молитися за упокій померлих? Де і скільки треба ставити свічок?
.......................................................................................................
Молитись за померлих родичів, близьких та знайомих є обов’язком кожного християнина. Найпростішою є молитва зі словами “Упокой, Господи, душу усопшого раба Твоєго, (наприклад, Маркіяна) та померлої раби Твоєя (Феодосії) та прости їм гріхи їх”. Інші заупокійні молитви можна знайти у православному молитвослові. Існує також благочестива традиція читати за покійними Псалтир з додаванням після кожної кафізми особливої заупокійної молитви. Зазвичай Псалтир читають над покійним відразу після смерті і до погребіння, або протягом 9-ти, чи 40-ка днів після смерті. Окрім приватної молитви, існує ще й молитва церковна. До заупокійних богослужінь належать панахида, літія, парастас та заупокійна літургія. Про них ви можете запитати у храмі, або прочитати у книжках, на кшталт “Закону Божого” або “Нова Скрижаль”. А скільки ставити свічок залежить від ваших можливостей і бажання. Якихось особливих правил з цього приводу Церква не встановлювала. Що стосується місця, де ставлять свічки за упокій, то це так званий “канон” - невеличкий столик-підсвічник з розп’яттям. Якщо ж його немає, чи у храмі дуже багато людей, то поставити свічку та помолитися за упокій своїх спочилих близьких можна в будь якому місці храму. І головне тут ваша внутрішня налаштованість на молитву, а не місце, де ви стоїте.

........................................................................................................

• Як рахувати 9-й та 40-й дні після смерті? Що в ці дні треба робити?
.......................................................................................................
Першим днем вважається і рахується сам день смерті, навіть, якщо людина померла ввечері. Таким чином 9-тим або 40-им днем після смерті буде 9-й або 40-й день, рахуючи сам день смерті. Ці дні, а також річниці смерті, є днями особливого поминання померлого. Слово “поминати” походить від слова “пам’ятати”, тобто згадувати спочилого. Християнина згадують, перш за все, у молитвах, тому в ці дні треба особливу увагу приділити молитві: і домашній, і церковній. Зазвичай в 9-й та 40-й дні родичі померлого відвідують церкву, де замовляють панахиду або подають заупокійні записки та просфори на літургію. Якщо, служба в храмі правиться не щодня, то панахиду можна відправити і в інший день, за традицією напередодні поминального. З давніх часів встановлені і поминальні трапези. Колись це були спеціальні трапези для жебраків та безпритульних, як милостиня їм від імені і за померлого. Тепер милостиню зазвичай дають у храмі або на кладовищі, а вдома накривають стіл для родичів. На жаль, не завжди ці поминальні трапези проходять у благочестивій та благоговійній обстановці. Гадаю, що допомогти не забувати мету зібрання, може молитва на початку та в кінці трапези, а також обмежене вживання алкоголю, бо померлому горілкою ви не допоможете, а власній душі можете занапастити.

........................................................................................................

• Як правильно замовити панахиду у храмі? Що принести?
.......................................................................................................
Щоб замовити панахиду, треба прийти до храму і спитати, де подають на панахиду. Існує благочестива традиція в поминальні дні приходити до церкви перед початком богослужіння, щоб встигнути подати поминальну записку та просфору на літургію. Тоді священик під час звершення проскомідії помолиться і за ваших близьких. Панахиду та заупокійну літургію можна замовити і заздалегідь, наприклад, з вечора. Але головне, щоб замовлення молитви не обмежувалося поданням записок та внесенням пожертви на храм. Ви повинні знайти можливість особисто бути присутніми на молитві, бо це молитва Церкви і від вашого імені за вашого родича, або знайомого. Що стосується продуктів, які приносять на панахиду, то зазвичай це хліб, цукор, олія, крупи тощо. Але існують і місцеві традиції, про які ви можете запитати у храмі. Після відправи панахиди, ці продукти священик, або та людина, якій він благословить, розділяє серед служителів храму та тих, хто потребує. В багатьох парафіях існує благочестива традиція продукти з великих панахид, як то батьківські поминальні суботи, відвозити до лікарень, в’язниць або до дитячих будинків.

........................................................................................................

• Як правильно відбути поминки? Що можна подавати до столу? Чи можна пити спиртне?
.......................................................................................................
Головне на поминках - це молитва. Тому в поминальний день треба відвідати церкву і помолитися за літургією або на панахиді. Що ж стосується поминальної трапези, то бажано звернути увагу на те, щоб у пісні дні на столі була пісна їжа. Якщо посту немає, то стіл має бути хоча і скоромним, але скромним, щоб поминальна трапеза не перетворювалася на банкет і не тривала довго. Щодо спиртного, то Церква завжди закликала своїх вірних утримуватися від вживання алкоголю на поминках, бо як вчить Святе Письмо: “Вино звеселяє душу людини”. Але якщо повністю відмовитися від спиртного неможливо, то треба намагатися максимально обмежити його вживання. Горілкою померлому ви не допоможете, бо йому потрібні ваші молитви, а не тости за його душу.

........................................................................................................

• Що робити, коли сняться померлі родичі? Що це означає?
.......................................................................................................
Хоча Церква дуже обережно ставиться до снів, та не займається їх тлумаченням, коли сняться померлі, то це чи не єдиний випадок, коли Церква знає точну відповідь на питання “Що робити?”. Треба посилити молитву за упокій душі свого родича або близького, який наснився. Треба відвідати церкву і звернутися до священика з проханням відправити панахиду, або помолитися за спочилого за літургією. При цьому не треба хвилюватися або лякатися. Мерці не можуть заподіяти вам ніякої шкоди. Якщо ж це спокуса, то до молитви за покійного треба додати і власну участь у Таїнствах Церкви. Перш за все, треба частіше бувати на Сповіді та Святому Причасті. При цьому не треба надмірно замислюватися про значення снів, бо таким чином легко потрапити у пастку. Якщо Господь і хоче нам цим щось сказати, то Він знайде і інший спосіб.

........................................................................................................

• Який порядок церковних поминань померлих під час Великого посту?
.......................................................................................................
В дні Великого посту в монастирях і храмах, в яких служать щоденно, в будні по закінченні вечірнього богослужіння щодня звершують заупокійні літії – короткі поминальні молитвослів’я. В суботні і недільні дні Великого посту відправляються панахиди. В ці ж дні, коли звершується Божественна літургія святителя Іоана Златоуста або святителя Василя Великого, ви можете подати імена померлих на проскомидію. Не звершуються поминальні служби під час Страсної та Світлої Седмиць – тобто, тижнів перед і після Пасхи. Разом з тим, під час Світлої Седмиці і погребання звершується особливим пасхальним чином.

За матеріалами прес-служби УПЦ